Дуже добрий проект «Батьківські університети» організувала Валентина Антонівна Бутенко, керівник центру реабілітації «Право вибору». Усі теми даного проекту справді актуальні та потребують детального обговорення з батьками незрячих дітей. Абсолютно згоден із Валентиною Антонівною у тому, що з батьками незрячих дітей треба набагато частіше проводити різноманітні заняття, семінари та тренінги.
Можу сказати відверто, що в мене після останнього майстер – класу з танцювальної терапії з незрячими дітьми та їхніми батьками у Харкові виникло почуття необхідності проводити такі заняття регулярно. І не менш важливо проводити заняття з батьками без дітей, тому що на них ми можемо розібрати два стратегічні завдання.
Перше полягає в тому, що батьки повинні добре знати механіку виконання вправ, які я проводжу з їхніми дітьми, а також певні нюанси, пов’язані з відсутністю зору дитини. Адже не секрет, що не завжди батькам вдається дивитися на проблеми з їх дитиною, що виникають, з точки зору незрячої людини.
А друге стратегічне завдання у тому, що, знаючи механіку виконання вправ, батьки можуть як контролювати якість виконання вправ їх дитиною, а й самі разом із нею виконувати ці вправи. Повірте, що всі вправи, що підвищують рухову активність дитини або покращують її поставу, дуже корисні і для зрячих людей. Усі діти, з ким мені доводилося працювати, позитивно реагували на виконання вправ чи танцювальних елементів разом із батьками. Це дозволить батькам тримати не тільки значно кращий контакт із дитиною, але й себе у хорошому фізичному тонусі.
Але червоною ниткою в процесі спілкування з батьками будуть питання, пов’язані з покращенням безпеки пересування їхніх дітей, збільшення їхньої рухової активності та недопущення розвитку плоскостопості через неправильну ходу та постановку стопи.
На жаль, спілкування в он-лайн режимі, на мій погляд, не дасть необхідного ефекту. Але щоб підтримати проект «Батьківські університети» я постараюся у стислій, але доступній формі викласти теоретичний матеріал, який я зараз акумулюю у себе з різних джерел на тему опорно-рухового апарату та розмістити на сторінці Валентини Антонівни Бутенко. Цей матеріал, перш за все, стосуватиметься стопи та розтягування підколінних зв’язок.
Крім того, я знаю, що у багатьох батьків незрячих дітей є цілком здорові діти з хорошими фізичними даними, які хочуть активно рухатися, а також танцювати в різних танцювальних гуртках і колективах. Для батьків таких дітей я можу порадити два джерела. Обидва ці джерела розраховані, звісно, на зрячих людей. Але я, переглядаючи їх, намагаюся знайти щось корисне для незрячих людей або інтерпретувати якісь вправи під них.
Один відео блог веде Анастасія Завістовська. Вона дає багато різних вправ з розтяжки та тренування різних м’язових груп.
https://www.youtube.com/watch?v=ZsFR97g9rkQ&t=9s
Другий відео блог веде дівчина на ім’я Тетяна у програмі «Таня + Танці». Вона велика любителька балету і будує свої програми на основі інтерв’ю у професіоналів балету та провідних балерин на різні теми. У її програмах порушуються такі питання, як розтягнутися «чайникам» без травм, як мати гарну поставу та базові вправи для вирішення цих завдань, а також багато різного корисного.
https://www.youtube.com/watch?v=i_4rCtiRHlc
Тож маю велике бажання проїхатися Україною та зустрітися з батьками незрячих дітей. Але відразу хочу відзначити, що ефективність моєї роботи безпосередньо залежить від того, наскільки збережений інтелект у незрячої дитини, тому що в процесі роботи активно задіяна емоційна сфера.
Насамкінець хочу зазначити, що на мій погляд цей проект «Батьківські університети» має бути базовою основою в роботі інклюзивних ресурсних центрів. Саме вони повинні займатися не так з незрячими дітьми, як з їхніми батьками, а також проводити спільні заняття.