Про важливість підвищення кваліфікації

Ми, часто займаючись своєю якоюсь рутинною роботою, не помічаємо наскільки стрімко йде вперед науково-технічний прогрес. І я можу припустити, що немає такої професії, на яку не вплинули сучасні технології. Людина змінюючи світ, змінюється і сама. І для того, щоб бути професійно успішним у сучасному світі, необхідно систематично працювати над собою та підвищувати свою кваліфікацію.

Це особливо важливо під час роботи з людьми з особливими потребами. Адже чим вища кваліфікація фахівця, тим ефективніше буде надано допомогу, що безпосередньо позитивно позначиться на психічному здоров’ї цієї категорії людей та підвищенні їхньої соціалізації у суспільно-політичне життя країни. Зараз багато організацій, які готують фахівців для роботи з людьми з особливими потребами, та які працюють з цією категорією людей, проводять чимало науково-практичних семінарів та конференцій з відповідної тематики.

Це такі організації як: Національна асамблея людей з інвалідністю України, факультет корекційної педагогіки та психології, кафедра тифлопедагогіки та кафедра спеціальної психології та медицини Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, інститут спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України, а також Київський міський центр соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів. Мені дуже подобається, як організовує та проводить свої заходи відділ освіти дітей із порушеннями зору інституту спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України. Тут можна не лише послухати висококваліфікованих фахівців, а й самому поділитись своїми практичними спостереженнями.

Ось і нещодавно пройшов науково-практичний семінар на цікаву тему «Сучасні технології психологічної реабілітації осіб із глибокими порушеннями зору: реалії та перспективи». До організації проведення даного семінару підключився і створений нещодавно комунальний реабілітаційний заклад «Київський центр незрячих» під керівництвом Сергія Васіна. Було дуже цікаво його послухати про організаційні моменти становлення цієї організації та фактичне місце її розташування, оскільки для незрячих людей дуже важливо мати зручну доступність для отримання необхідних послуг.

Більш детально про плановані форми та методи реабілітаційної роботи Київського центру незрячих розповіла заступник директора з реабілітаційної роботи Ганна Самбірська. Хоча після її виступу виникло дивне відчуття. Воно полягає в тому, що площа приміщень, які виділило КМДА для функціонування центру, не дозволить реалізувати напрямки роботи центру з незрячими згідно зі статутом. І не зовсім було зрозуміло, як планується здійснювати взаємодію у роботі з організаціями УТОС, розташованими у Києві та Київським міським центром соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів.

Для підвищення кваліфікації завжди важливі теоретичні основи знань. І ці знання професійно та на високому рівні дали Вадим Кобильченко у своєму виступі на тему «Наукові аспекти психологічної реабілітації осіб з глибокими порушеннями зору» та Тетяна Костенко, яка виступила на тему «Програма психологічної реабілітації людей з порушеннями зору».

Під час проведення семінару, його учасники виявляли активність і ставили спеціалістам, які виступають, вельми не прості професійні питання. Зміст цих питань показав, наскільки учасники семінару мають великий практичний досвід на тему семінару.

І в мене виник величезний інтерес та бажання послухати учасників семінару про їхній практичний досвід роботи. І тут дуже до речі зробив яскравий виступ Юрій Войтюк, який спричинив жваву дискусію.

На жаль, через короткий час вона була короткою. Тому, як побажання організаторам семінарів я б порадив збільшити час семінару та включити туди пару майстер-класів та годину чи півтора обміну думками про проблеми, успіхи чи не успіхи в практичній роботі учасників семінару. Я дуже вдячний організаторам семінару за можливість не лише бути присутнім на семінарі, а й виступити на тему «Танцювально-рухова терапія як метод психологічної реабілітації осіб із глибокими порушеннями зору». І я дуже сподіваюся на подальшу плідну співпрацю.  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *