У попередній статті про стопу я писав, що присідання на одній нозі є функціональним тестом, коли дитина прийшла на огляд до ортопеда. Саме так про це говорив лікар – ортопед Кирило Шликов. У зв’язку з тим, що при виконанні цієї вправи працюють колінний та кульшовий суглоби, то незрячій людині складно їх правильно скоординувати, щоб тіло знаходилося і залишалося постійно у вертикальному положенні. Особливо це стосується незрячих людей, які не бачать із самого народження. Для вирішення цієї проблеми дуже добре тренувати цю вправу біля стінки. Для того, щоб незряча людина чітко усвідомила і запам’ятала м’язову механіку виконання даної вправи ми розбиваємо її на низку підготовчих етапів.
1. Для початку потрібно стати незрячій людині спиною до стіни і відчути її вертикаль, торкаючись стіни одночасно потилицею, лопатками, тазом та п’ятами стоп.
2. Потім опустити руки, розкрити долоні та легко притиснути їх до стіни.
3. Спробувати долонями ковзати вздовж стіни вгору та вниз, природно згинаючи коліна і зберігаючи при цьому постійний контакт зі стіною потилицею, лопатками, тазом та п’ятами стоп.
- Коли незряча людина буде досить легко і впевнено ковзати вздовж стіни вгору і вниз, контролюючи її баланс, дайте можливість спробувати перенести вагу тіла на одну ногу і зробити кілька присідань.
- Потім повторити те саме дію на іншу ногу.
- Коли рухова навичка присідання на одній нозі біля стіни досить добре буде засвоєна незрячою людиною, то необхідно їй вже пробувати виконувати цю вправу, не торкаючись стіни, при збереженні вертикальної осі.
- Я рекомендую починати виконувати цю вправу з 8-10 присідань щодня. Через 3-4 місяці збільшити кількість присідань до 15. А через півроку довести кількість присідань до 20. На мою думку, ця вправа також відноситься до серії вправ «must have» – повинен мати для незрячих людей. У висновку хочу відзначити, що ця вправа зміцнює м’язи гомілки, покращує відчуття балансу та вертикальної осі, розвиває вестибулярний апарат, покращує сприйняття простору і, як наслідок, сприяє зменшенню травматизму при переміщенні незрячих людей за межами будинку.